Але навіть це не позбавить від труднощів при зборі нового податку.

Вийти із тіні

Самозайняті громадяни були в Росії завжди, якщо ви, наприклад, продаєте самогон або ремонтуєте комп’ютери вдома – ви самозайнятий. Вперше всерйоз за таких громадян взялися тільки в 2013 році – віце-прем’єр Ольга Голодець розповіла про 38 мільйонах росіян, «цікавих незрозуміло чим». Пізніше, правда, оцінка Голодець впала в два рази, до 20 мільйонів чоловік. Виявилося, що в перший раз в самозайняті записали військових, силовиків і навіть мам в декреті.

Для держави проблема самозайнятих – це питання грошей, ці громадяни не платять податків і страхових соціальних внесків до позабюджетних фондів: Фонд обов’язкового медичного страхування (ФОМС), Фонд соціального страхування (ФСС) і Пенсійний фонд. При цьому ці ж громадяни, як і раніше претендують на пенсію і мають право користуватися безкоштовною медициною. У свіжих даних Росстату до тіньового сектору економіки приписують вже 14,2 мільйона чоловік (19,8 відсотка від усіх людей працездатного віку).

Правда, питання викликає сама методика підрахунку. Відомство відносить до тіньового сектору всіх, хто не працює на компанію, зареєстровану в якості юридичної особи. Таким чином, індивідуальні підприємці (у яких в Росії особливий статус) разом з їх співробітниками теж входять в тіньовий сектор. Затримка в тому, що всі вони платять податки і страхові внески, але все одно сприймаються Росстатом як частина чогось великого, незрозумілого і нелегального. До того ж одна людина може і працювати за наймом на юрособу, і займатися бізнесом як ІП (або бути його співробітником). Ким вважати таких громадян, Росстат не пояснює.

Перша спроба вивести самозайнятих з тіні відверто провалилася. Влада запропонувала прирівняти їх до індивідуальних підприємців, а щоб спростити реєстрацію та оподаткування – ввести патентну систему. Самозайнятий реєстрував ІП, купував патент, після чого цілий рік міг бути спокійний за свої податки. Однак патентна система кардинально проблеми не вирішувала – багатьом самозайнятою було просто невигідно оформляти патент, для них це було дуже дорого і пов’язане з додатковими витратами.

Наприклад, ціна річного патенту для репетиторів і прибиральниць в Москві становить майже 20 тисяч гривень. Різкого сплеску реєстрації ІП самозайнятими не спричинило навіть оголошення податкових канікул, які поширювалися на нові ВП. А остаточно відбити бажання реєструватися як ІП змусило вимога дорогого поновлення касових апаратів: з 2018 року абсолютно весь бізнес повинен перейти на онлайн-каси, які моментально передають дані в Федеральну податкову службу (ФПС).

Законодавчо закріпити поняття «самозайнятих громадян» влада зважилася тільки в 2017 році і то, тільки після прямого доручення президента Росії Володимира Путіна, який зажадав закріпити цей статус юридично під час послання Федеральним зборам в кінці 2016 року. Охочих виконати волю президента знайшлося безліч. Міністерство юстиції на чолі з Олександром Коноваловим запропонувало свій варіант: «громадяни, які здійснюють на свій ризик засновану на особистій трудовій участі діяльність з надання послуг, виконання робіт для фізичних осіб». До цього переліку не потрапляють, наприклад, ті, хто здають квартиру. Пропозиції Мін’юсту викликали обурення у колег з Мінпраці, які влаштували публічну перепалку через документа.

Поки два відомства сперечалися, ФНС пішла від противного, відзначаючи в своєму визначенні, що «самозайняті громадяни не є індивідуальними підприємцями і не можуть залучати найманих працівників. Вони самостійно організовують трудовий процес і несуть відповідальність за його результати ». Глава ФНС Михайло Мішустін визначив самозайнятих так: це все, хто не працює за трудовим договором. Виходить, все, хто оформлений за договором цивільно-правового характеру (ЦПХ), до якого вдаються навіть великі роботодавці, теж відносяться до цієї категорії.

Можливо саме слова глави ФНС підштовхнули Мінпраці до розробки законопроекту, згідно з яким самозайнятих запропоновано і зовсім вивести з-під дії Трудового кодексу (ТК), якщо вони не зареєстрували себе як індивідуальний підприємець. Правда, на цьому пропозиція відомства застопорилося – альтернативи ТК Мінпраці не запропонував.

Забавно, що пропозиції Мінпраці та ФНС звучать вже через рік після того, як офіційний закон про статус самозайнятих вступив в силу. Формально в законі немає слова «самозайняті», можливо, саме цим і визначено завзяття інших відомств, проте саме цей закон максимально широко дає опис діяльності самозайнятих, та й самі депутати відзначали, що документ вводить законодавчу базу для таких громадян. Закон (а це єдиний формальний документ, який закріплює статус самозайнятих) наділив громадян правом «здійснювати окремі види підприємницької діяльності без державної реєстрації як індивідуального підприємця».

Однак депутати, ймовірно, вважали, що прийняття закону вирішить проблему виведення самозайнятих з тіні, чого, звичайно, не сталося. За підсумками 2017 роки добровiльно зареєстрували статус самозайнятої тільки 936 чоловік з 15-20 мільйонів. А за півтора року, згідно зі статистикою ФНС, зареєстровані тільки 1661 чоловік і 1790 наданих ними послуг. Причому закон створював додаткові складності навіть для тих, хто і хотів би зареєструватися офіційно.

Документ передбачав тільки чотири категорії трудової діяльності, які приймалися за самозайнятість: няні, доглядальниці, домробітниці, репетитори, а весь інший перелік мало визначити уряд. Окремі категорії могли встановлювати регіональні влади. У підсумку виходило так, що, наприклад, пастух в Криму міг отримати статус самозайнятої, а пастух в Краснодарському краї – немає, так як місцева влада не закріпили подібний вид трудової діяльності в якості самозайнятості. Аналогічно з фотографами, ремонтниками, перукарями і т.д.

Це фіаско, братан

Тотальна плутанина не завадила надати самозайнятою дворічні податкові канікули на 2017-18 роки – досить було зареєструватися в ФНС. Причому сталося це в 2016 році, тобто до того, як самозайнятих оформили офіційно. Їх навіть збиралися продовжити на 2019 й, але далі першого читання в Держдумі справа не пішла, а риторика пряника змінилася на батіг.

«Не реєструються вони», – резюмував у березні Володимир Путін. Президент вирішив, що вся справа в бюрократичних зволікання, небажання регулярно здавати звітність та пообіцяв придумати ще більш простий спосіб, «в один клік». Такий, щоб реєструватися і платити можна було за допомогою звичайного смартфона і спеціального додатку.

На ділі ж громадяни просто не бачать сенсу реєструватися і виходити з тіні – навіщо розкривати себе перед податковою, яка забере частину чистого, нехай і сірого доходу? До того ж незрозуміло, як влада буде доводити факт «незаконної самозайнятості» – статті за подібну діяльність немає, а механізму довести, що доходи отримані саме від неї у влади поки що немає. До того ж люди просто не розуміли, чого чекати після закінчення податкових канікул: або патентна система за прикладом ІП, або звичайний ПДФО, або якісь спеціальні податки – визначеності немає.

Ми підійшли з-за рогу

Продовження податкових канікул, мабуть, відкладається. Спершу Мінфін, а після ФНС запропонували свої системи оподаткування самозайнятих, які повинні запрацювати вже в 2019 році. Мінфін анонсував принципово новий податок – на професійний дохід (НПД). «Ми будемо пропонувати новий спеціальний податок – податок на професійний дохід. Це дохід, який отримує людина, не залучаючи додаткових працівників. Ми пропонуємо, щоб ставка податку становила 3 ​​відсотки, якщо надання послуг йде фізичним особам, і 6 відсотків, якщо – юридичним », – пояснював заступник міністра Ілля Трунін.

Пізніше, правда, Мінфін поправив сам себе, знизивши розмір прямого податку, зате додавши до них відрахування до позабюджетних фондів. В результаті формально вийшло, що податкове навантаження на самозайнятих знизилася, а реально – тільки зросла. В результаті ставка НПД склала 2,5 відсотка в разі надання послуги фізичній обличчі та 4,5 відсотка, якщо робота виконувалася для юрособи. До того ж до них самозайнятий буде змушений сплатити 1,5 відсотка з угоди страхових внесків.

Однак ФНС цього здалося мало, служба допускає, що знову завищені ставки можуть ще підрости і перевищити 4 і 6 відсотків з доходу відповідно. Єдине що, 1,5 відсотка вони тепер пропонують відраховувати не в два страхових фонду, а тільки в один – медичного страхування.

В якості ще одного «пряника» ФНС допускає звільнення від подачі самозайнятими податкової звітності, правда, не дуже зрозуміло, навіщо вона взагалі буде потрібна, якщо всі гроші самозайнятої податкова буде бачити через те саме додаток, яке рекламував Володимир Путін. Додаток, до речі, має заощадити самозайнятою витрати на онлайн-касу, для них вона буде не потрібна.

Для самих підприємців залишать один реальний пряник – податкове вирахування в розмірі 30 тисяч гривень. Влада розраховує, що в цей раз стимулом до виходу з тіні стануть самі клієнти самозайнятих – їм теж пообіцяли податкове вирахування – 1,5 відсотка з сплаченого самозайнятих НПД. Тобто, якщо ви купили послугу у самозайнятої за 1000 гривень, 40 гривень підприємець заплатить податків і зборів, з яких 25 гривень складе НПД, а 15 – відрахування в страхові фонди. Ваш податкове вирахування складе 1,5 відсотка від 25 гривень, тобто 38 копійок. максимальна сума такого відрахування складе 10 тисяч гривень на рік. Мінфін всерйоз думає, що це гідний стимул просити у самозайнятих чеки за надані послуги.

Реалізувати подібну систему відомство має намір вже в 2019 році, правда, поширити її на всю країну Мінфін не планує. Для цього обрано чотири пілотні регіони – Москва, Татарстан, Московська і Калузька області. Самозайняті з інших регіонів же весь цей час будуть перебувати в правовому вакуумі.

Збирай і володарюй

За час роботи пілотного проекту влади, ймовірно, мають намір обкатати систему виявлення самозайнятих, які все одно не побажають виходити з тіні. Для цього і ФНС, і Мінпраці прагнуть отримати доступ до всіх фінансових даних всіх росіян, це дозволить їм в режимі онлайн виявляти самозайнятих (і не тільки) і вимагати відзвітувати про ті чи інші надходження на рахунок.

Причому якщо ФНС завуальовано пояснює необхідність порушення банківської та податкової таємниці – «прагненням по виявленню та припиненню незаконної підприємницької діяльності», то Мінпраці прямим текстом говорить, що хоче виявляти таким чином самозайнятих.

Але навіть це не позбавить від труднощів при зборі нового податку. Держава нічого не зможе зробити, якщо зареєструвався за всіма правилами людина буде приймати до оплати тільки готівку або ж виписувати чек тільки на частину покупок і послуг. У той же час, громадянам, які отримали разовий дохід, буде складно довести, що вони не збираються займатися бізнесом на постійній основі.

Поки Мінфін і ФНС пропонують свої варіанти оподаткування новим податком, Мін’юст за дорученням прем’єр-міністра Дмитра Медведєва повернувся до азам – відомство підготувало законопроект про правовий статус самозайнятих. До них пропонується відносити громадян, що працюють без права найму, які надають послуги, виконують роботи або продають продукцію власного виробництва іншим фізичним особам (і тільки їм). Про клієнтів-компаніях, які передбачені в планах Мінфіну, немає жодного слова. Крім того, самозайнятих хочуть прирівняти до суб’єктів малого та середнього підприємництва, включивши до відповідного закону.

Війна за обкладання податком 20 мільйонів росіян далека від закінчення, на початку серпня в неї активно включився міністр економічного розвитку Максим Орєшкін, який запропонував позбавити самозайнятих гідної пенсії. На його думку, ці люди повинні думати про свою старість самостійно, а держава повинна забезпечити їм тільки соціальний мінімум. «Якщо людина готова сам збирати, заробляти, то треба створювати ті механізми, які дозволили б йому збільшити рівень своєї соціальної пенсії», – зазначив чиновник.

Всім зацікавленим сторонам ще тільки належить домовитися між собою, щоб спробувати розробити єдиний зрозумілий і зручний порядок сплати податку. Всі поточні спроби вивести 20 мільйонів росіян з тіні закінчилися відвертим провалом. Нові пропозиції чиновників поки націлені на повторення цього «успіху».